Цікаві факти про Анну Ахматову

Ганна Андріївна пережила дві Світові війни, в перебігу яких, ця сильна жінка відчувала неймовірний творчий підйом.

У 11 років, тоді ще маленька дівчинка Анна, вигадала свій перший вірш, після чого зрозуміла, що потрібно удосконалюватися в мистецтві віршування і стала цим дуже активно займатися.

Її батько, на превеликий жаль, не оцінив її старання і вважав це дріб’язковим заняттям, саме тому заборонив використовувати прізвище Горенок. Тоді Ганна вибрала для себе дівоче прізвище своєї прабабусі, тобто – Ахматова.

У 1924 році був опублікований останній збірник віршів Ахматової. Після цього НКВД не пропускала ніяку творчість цієї поетеси і іменувала її «провокаційною і антикомуністичною».

Тільки через сім років після її смерті був виявлений щоденник, який Ганна Андріївна вела протягом усього життя.

Ахматова передчувала свою смерть. Коли вона лягала в санаторій, де й померла, вона написала: «Шкода, що там немає Біблії».

Коли її сина, Льва Гумільова, заарештували, вона разом з іншими матерями ходила до в’язниці «Хрести». Одна з жінок впізнала її і запитала, чи зможе вона ЦЕ описати, після чого Ахматова почала писати «Реквієм».

Всі страждання матері, після її смерті, зрозумів син Ганни і брав дуже активну участь в будівництві пам’ятника. Свідки того часу не раз могли бачити сивого доктора, який з учнями бродив по місту в пошуках матеріалів для будівництва пам’ятника матері.

На честь цієї чудової жінки назвали вулиці в Калінінграді, Одесі та Києві.

У селі Комарова, кожен рік, 25 червня, проходять Ахматовські вечори-зустрічі, а також вечори пам’яті, що приурочені до дня народження Анни Ахматової.

У 2009 році відзначали 120-річчя Анни Андріївни навіть в Куала-Лумпурі.

Читати також:

Найцікавіше про Пушкіна

Найцікавіше про Пушкіна

Великий російський письменник Олександр Пушкін пам’ятав себе з чотирьох років. Він не раз...

Як же читали письменники?

Як же читали письменники?

Горький Максим Горький, за спогадами А. Новикова-Прибоя, читав журнали досить особливо. Він брав...