Фобії знаменитостей

У кожного з нас є свої фобії (нав’язливе неконтрольоване почуття страху, яке загострюється в певних ситуаціях), ними страждають більше 10 мільйонів людей у всьому світі за офіційними даними. Але важко собі уявити, чого могли так боятися видатні історичні особистості.

У Сергія Єсеніна була сіфілофобія, тобто він страшно боявся заразитися сифілісом. Його друг навіть розповідав, що коли у нього на носі з’явився прищик, то він ставав похмурим і не відходив від дзеркала. Одного разу він навіть провів не одну годину в бібліотеці, щоб вичитати всі ознаки страшного захворювання. Але крім того, в ньому досить великий страх викликали міліціонери, одного разу, гуляючи з другом, він помітив вартового біля воріт і розповів другу, що дуже боїться міліціонерів. Його навіть кинуло в піт, і він почав весь трястися, хоча причин для страху у нього і не було.

Джордж Вашингтон (батько американської нації), Микола Гоголь (письменник) і Джакомо Мейербер (композитор) мали особливий страх – вони боялися бути заживо похованими. Назва такої фобії – тафефобія. Ця фобія Гоголя з’явилася ще в юнацтві, але з роками тільки посилювалася. Письменник навіть просив друзів, щоб вони ховали його не раніше, ніж коли труп вже почне розкладатися. Мейербер наказав прив’язати до його рук і ніг дзвіночки і вартувати труп чотири доби, а після цього ще й розкрити вени на одній руці і нозі. Вашингтон просто попросив ад’ютанта поховати його лише через два дні після смерті.

Альфред Хічкок мав дивну овофобію або боязнь овальних предметів. Він не переносив курячі яйця, хіба тільки в омлеті, так як їх форма його приводила в жах. Зигмунд Фрейд мав не менше дивну фобію. Ця велика людина боялася папоротей (птерідофобія). Батько психоаналізу боявся їх через дитячі спогади. А ось французький постімпресіоніст Поль Сезанн боявся дотиків – гаптофобія, вона почалася після того, як його вдарив хлопчик, який катався на перилах сходів, по яких спускався Сезанн. Чимало казусних моментів принесла йому гаптофобія, так як ніхто про неї не знав, то часто гнів і роздратування художника сприймали як поганий тон.

У Йосипа Сталіна був страх отруєння (токсікофобія), що можна цілком просто пояснити. Також через те, що генералісимус постійно пильнував, ночами у нього підозрювалася боязнь сну (сомнофобія). Але багато лікарів говорять про те, що це була звичайна параноя.

Від страху не сховаєшся, навіть найсильніші люди світу цього були в чомусь слабкі.

Читати також:

Великі люди і їх музи

Великі люди і їх музи

Дуже багато шедеврів створено за період існування світу, але, як не дивно, більшість з них створили...

Міфи і правда про Джакомо Казанову

Міфи і правда про Джакомо Казанову

Стендаль настільки реально описав свого літературного героя, що ім’я справжнього Джакомо...